Скільки нафти і газу в Арктиці та чи можна їх видобути

Q: Скільки нафти і газу в Арктиці?

За оцінкою Геологічної служби США, опублікованою 24 липня 2008 року, на північ від Полярного кола може залишатися 90 млрд барелів нафти, 1 669 трлн кубічних футів природного газу та 44 млрд барелів газового конденсату. Приблизно 84% цього обсягу очікується на шельфі.

Q: Чи означає це, що Арктика повна доступної нафти?

Ні. Оцінка стосується нерозвіданих технічно видобувних ресурсів — тобто того, що геологічно ймовірно існує і що можна видобути наявними технологіями. Вона не враховує економічної доцільності, санкційних обмежень, льодових умов і того, чи знайдено ці поклади насправді.

Q: Скільки це у відсотках від світових запасів?

Приблизно 13% світової нерозвіданої нафти і близько 30% нерозвіданого газу. Ключове слово — «нерозвіданої»: йдеться про частку від того, що ще не знайдено, а не від усіх відомих світових запасів.

Q: Де саме зосереджені ці ресурси?

Оцінка охоплює 33 геологічні провінції. Найбільший внесок дали російські провінції, зокрема Західносибірський басейн, Єнісей-Хатанзький басейн і Південно-Карська западина, які геологічно подібні до вже освоєних продуктивних районів.

Редакція BTN Опубліковано 6 вересня 2026 Оновлено 6 вересня 2026

Коротка відповідь

Оцінка, на яку спираються майже всі публікації про арктичні ресурси, — це Circum-Arctic Resource Appraisal Геологічної служби США, опублікована 24 липня 2008 року. Вона дає для території на північ від Полярного кола: 90 млрд барелів нафти, 1 669 трлн кубічних футів газу та 44 млрд барелів газового конденсату. Це приблизно 13% світової нерозвіданої нафти і 30% нерозвіданого газу.

Два уточнення, без яких цифра вводить в оману. Перше: ідеться про нерозвідані ресурси — те, що геологічно ймовірно існує, але не знайдене. Друге: приблизно 84% цього обсягу очікується на шельфі, тобто під водою.

Що саме порахували у 2008 році

Це була перша публічно доступна оцінка всієї території на північ від Полярного кола. Геологічна служба США застосувала імовірнісну методику, що спирається на геологію, і оцінила 33 геологічні провінції, які вважала перспективними для нафти й газу.

Метод працює за аналогією. Провінцію порівнюють із геологічно подібними районами, де видобуток уже ведеться, і на основі цієї подібності оцінюють імовірність того, що поклади є, та їхній ймовірний обсяг. Наведені числа — сума середніх оцінок по провінціях.

Джерело: U.S. Geological Survey, Circum-Arctic Resource Appraisal, Fact Sheet 2008-3049, опубліковано 24 липня 2008 року.
Показник	Оцінка
Нафта	90 млрд барелів
Природний газ	1 669 трлн куб. футів
Газовий конденсат	44 млрд барелів
Частка на шельфі	≈ 84%
Частка світової нерозвіданої нафти	≈ 13%
Частка світового нерозвіданого газу	≈ 30%
Оцінено провінцій	33

Три речі, яких ця цифра не означає

«90 мільярдів барелів» переказують так часто й так безсторонньо, що зміст терміна губиться. Точне формулювання USGS — нерозвідані технічно видобувні ресурси, і кожне з трьох слів звужує значення.

«Нерозвідані» означає, що цих покладів не знайдено. Це не запаси на балансі компаній і не результат буріння — це статистична оцінка ймовірності. Частина з них при розвідці не підтвердиться.

«Технічно видобувні» означає, що їх можна дістати наявними технологіями. Це не те саме, що економічно доцільні: оцінка не питає, чи окупиться видобуток за поточної ціни.

«Ресурси» — не «запаси». У галузевій термінології запаси є підмножиною ресурсів, підтвердженою розвідкою й економічно обґрунтованою.

Головна цифра — не 90, а 84

Найважливіше число в цій оцінці — 84% на шельфі. Саме воно визначає, чому арктичні ресурси залишаються переважно оцінкою.

Шельфовий видобуток в арктичних умовах означає льодостійкі платформи, підводну інфраструктуру, розрахунок на дрейфуючий лід і аварійне реагування там, де до найближчої бази — тисячі кілометрів. Кожен із цих чинників додає до вартості й до строку окупності. Наземне родовище й шельфове з тим самим обсягом — це два різні проєкти з різницею в порядок за складністю.

Де ці ресурси

Розподіл між державами не є рівномірним. Найбільший внесок в оцінку дали російські провінції — зокрема Західносибірський басейн, Єнісей-Хатанзький басейн і Південно-Карська западина, які геологічно подібні до вже освоєних продуктивних районів і тому оцінені високо.

Це має два наслідки, які варто розділяти.

Перший — економічний: більша частина арктичного потенціалу перебуває під російською юрисдикцією, і його розробка залежить від доступу до технологій, фінансування й ринків збуту. Як це працює на практиці, видно на прикладі «Арктик СПГ-2», де санкції зупинили не видобуток, а збут.

Другий — правовий: частина перспективних ділянок лежить за межами 200-мильних зон, і саме тому заявки на розширений континентальний шельф мають не символічне, а ресурсне значення.

Чому оцінці 2008 року досі немає заміни

Оцінка, на яку спирається обговорення арктичних ресурсів, старша за вісімнадцять років. За цей час змінилися ціни, технології, льодовий режим і політичні умови. Проте загальновизнаної повної заміни для всієї циркумполярної території не з'явилося.

Причини прозаїчні. Такі оцінки дорогі, потребують доступу до національних геологічних даних восьми держав і не мають комерційного замовника: компанії оцінюють ділянки, які їх цікавлять, а не регіон загалом.

Практичний висновок для читача: коли ви бачите в новині цифру про арктичну нафту, майже завжди це переказ USGS 2008 року — навіть якщо джерело датоване поточним роком.

Що змінилося з 2008 року

Лід. Скорочення покриву подовжує сезон робіт і теоретично полегшує доступ до шельфу. Водночас більше рухомого льоду означає більше ризику для стаціонарних споруд.

Ціни й конкуренція. Сланцевий видобуток у США і здешевлення відновлюваної енергетики змінили криву, за якою рахується окупність арктичних проєктів.

Санкції. Технології шельфового арктичного буріння підпадають під обмеження, і це б'є саме по тих 84%, що під водою.

Клімат як зобов'язання. Частина компаній і держав узяли на себе обмеження щодо нових вуглеводневих проєктів у високих широтах.

Обмеження цих даних

Оцінка USGS є імовірнісною: наведені числа — середні значення розподілу, а не встановлені величини. Повна публікація подає діапазони з довірчими інтервалами, значно ширші за наведені тут середні.

Оцінка не враховує економічної доцільності, санкційного режиму, льодових умов конкретної ділянки та вартості інфраструктури. Вона відповідає на питання «що там імовірно є», а не «що звідти вигідно дістати».

Розподіл за державами в публічних матеріалах поданий на рівні геологічних провінцій, а не політичних кордонів, і провінції не завжди збігаються з юрисдикціями. Точних національних часток ця сторінка тому не наводить.

Актуального зведеного показника фактичного арктичного видобутку за 2025 або 2026 рік у відкритих джерелах, які ми могли б перевірити, немає. Ця сторінка описує ресурсну оцінку, а не поточні обсяги видобутку.

Часті питання