Хто такі саамі та як влаштовані їхні парламенти
Саамі — від 50 до 100 тисяч осіб, розселених на території Сапмі, що охоплює північ Норвегії, Швеції, Фінляндії та Кольський півострів у Росії. Це єдиний корінний народ, визнаний таким у межах Європейського Союзу.
Вони мають три обрані парламенти: у Норвегії з 1989 року, у Швеції з 1993-го, у Фінляндії Саамська делегація діє з 1973 року, а Саамський парламент — з 1996-го. Транскордонну координацію забезпечує Saami Council, заснована 1956 року — одна з найстаріших міжнародних організацій корінних народів у світі.
З одинадцяти історично засвідчених саамських мов живими залишаються дев'ять, і ЮНЕСКО класифікує всі їх як такі, що під загрозою.
Чому чисельність оцінюють діапазоном удвічі
Розбіжність між «50 тисяч» і «100 тисяч» не є недбалістю джерел — вона структурна.
У Норвегії, Швеції та Фінляндії немає обов'язкового етнічного обліку: перепис не питає про національність. Належність до саамів визначається самоідентифікацією, а для участі у виборах до саамського парламенту — реєстрацією у виборчому списку за критеріями, серед яких володіння мовою в родині.
Тому «скільки саамів» залежить від того, що рахувати: зареєстрованих виборців, тих, хто ідентифікує себе саамом, чи тих, хто має саамських предків. Кожен підхід дає інше число, і всі три коректні для свого питання.
Три парламенти, різні повноваження
| Країна | Орган | Від якого року |
|---|---|---|
| Фінляндія | Саамська делегація, згодом Саамський парламент | 1973 / 1996 |
| Норвегія | Sámediggi | 1989 |
| Швеція | Sametinget | 1993 |
| Росія | Органу з порівнянними повноваженнями немає | — |
Важливо не переоцінити ці інституції. Саамські парламенти є обраними представницькими органами з дорадчими та обмеженими управлінськими повноваженнями, а не автономними урядами. Вони розпоряджаються визначеними бюджетами — переважно у сферах мови, культури й освіти — і мають право бути почутими в питаннях, що стосуються саамів, але не мають законодавчої влади над територією.
Обсяг повноважень відрізняється між трьома країнами, і саме навколо нього точиться більшість політичних суперечок — зокрема щодо того, чи є консультація з парламентом обов'язковою при видачі дозволів на промислові проєкти в районах випасу.
Оленярство як юридичне право, а не як заняття
У Швеції та Норвегії право випасати оленів належить виключно саамам. Це не звичай, а норма закону.
Реалізується воно колективно: через громади, які у Швеції називаються самебю, а в Норвегії — рейнбейтесдистрикт. Право прив'язане до конкретних територій випасу й сезонів, а не до окремої людини: членство в самебю дає доступ до спільного права громади, а не індивідуальний титул.
Наслідок цієї конструкції суттєвий. Коли промисловий проєкт — вирубка лісу, шахта, вітропарк, дорога — торкається території випасу, він стикається не з приватним інтересом окремих осіб, а з колективним правом, захищеним законом. Це створює основу для судових спорів, яких у скандинавських країнах чимало, і в яких саамські громади вигравали.
Механізм тиску на пасовища схожий по обидва боки: промислова інфраструктура перетинає маршрути, забирає площі, змінює доступ. На Ямалі це видно на прикладі Бованенкового.
Відмінність — у наявності інструменту. У Скандинавії оленярська громада може оскаржити рішення в суді, спираючись на закон, що визнає її право. Це не гарантує виграшу, але робить конфлікт правовим, а не адміністративним.
Норвегізація і звіт 2023 року
Політику асиміляції, яку в Норвегії називають норвегізацією, проводили від другої половини XIX століття й десятиліттями поспіль. Її інструментами були заборона саамської мови в школах, прив'язка права на землю до володіння норвезькою, інтернатна система, що розривала передачу мови між поколіннями.
У червні 2023 року Комісія правди і примирення Норвегії подала звіт про наслідки цієї політики. Норвегія тут не є винятком: Комісія правди і примирення Канади у звіті 2015 року кваліфікувала систему резиденційних шкіл як культурний геноцид, а в СРСР ту саму функцію виконували школи-інтернати.
Наслідок цієї політики вимірюється мовною статистикою: з одинадцяти історично засвідчених саамських мов дев'ять залишаються живими, і всі під загрозою. Найбільша з них — північносаамська; кілька інших мають десятки або сотні носіїв.
Saami Council: транскордонність, старша за парламенти
Заснована 1956 року, Saami Council на десятиліття випередила національні парламенти й лишається однією з найстаріших міжнародних організацій корінних народів. Вона об'єднує саамські організації чотирьох країн, включно з Росією, і є одним із шести постійних учасників Арктичної ради.
Саме транскордонність робить її вразливою до політики. Саамські громади Кольського півострова й Скандинавії належать до одного народу, розділеного державними кордонами, і призупинення політичного діалогу в Арктичній раді після 2022 року ослабило один із небагатьох інституційних каналів, що їх з'єднував.
Обмеження цих даних
Діапазон чисельності 50–100 тисяч є наслідком відсутності етнічного обліку, а не поганої статистики. Точнішого числа не існує, і будь-яке джерело, що подає одну цифру без діапазону, робить методологічний вибір, який слід перевіряти.
Кількість саамських мов подають по-різному — від дев'яти до десяти живих — залежно від того, чи вважати окремі різновиди мовами або діалектами. Ми наводимо співвідношення «дев'ять із одинадцяти історично засвідчених», яке трапляється в джерелах найчастіше.
Дані щодо саамів Росії значно менш повні, ніж щодо скандинавських: там діють інші критерії обліку, а незалежних досліджень мало. Опис інституцій у цій статті стосується передусім Норвегії, Швеції та Фінляндії.
Сторінка описує демографію, інституції та правові механізми. Вона не оцінює достатності повноважень саамських парламентів і не аналізує конкретних судових спорів.
Часті питання
Скільки саамів і де вони живуть?
Від 50 до 100 тисяч осіб на території Сапмі: північ Норвегії, Швеції, Фінляндії та Кольський півострів. Широкий діапазон пояснюється відсутністю обов'язкового етнічного обліку в Скандинавії.
Скільки саамських парламентів існує?
Три: Норвегія з 1989 року, Швеція з 1993-го, Фінляндія — делегація з 1973 року, парламент з 1996-го. У Росії органу з порівнянними повноваженнями немає.
Скільки існує саамських мов?
З одинадцяти історично засвідчених живими залишаються дев'ять. ЮНЕСКО класифікує всі як такі, що під загрозою, хоча в кількох тривають програми відродження.
Хто має право на оленярство в Скандинавії?
У Швеції та Норвегії — виключно саамі, колективно через громади самебю та рейнбейтесдистрикт. Право прив'язане до визначених територій випасу, а не до окремої особи.
Джерела
- Saami Council (Sámiráđđi). Первинне джерело, організація самих саамів, заснована 1956 року.
- Секретаріат корінних народів Арктичної ради. The Sámi Languages. Первинне джерело щодо мовної ситуації.
- Polar Journal. The Sámi Parliament in Norway: a "breaking in" perspective. Рецензована наукова публікація.
- International Centre for Reindeer Husbandry. Sámi – Sweden. Профільний міжнародний центр.
- Бібліотека Конгресу США. Norway: Supreme Court Defines Extent of Swedish Sami Reindeer Herder Rights. Огляд судової практики.
- Debates Indígenas. Sámi Governance and Political Organization in the Nordic Countries. Спеціалізоване видання про корінні народи.