Головна/Народи/Корінні народи Арктики
Які корінні народи живуть в Арктиці та скільки їх
В Арктиці живуть понад 40 корінних народів. За оцінкою Арктичної ради, із приблизно 4 мільйонів мешканців регіону до корінних належать близько 500 тисяч осіб. Ширші методики підрахунку дають до одного мільйона, тобто близько 9% населення.
Найбільші групи: інуїти — близько 180 тисяч (Гренландія, Канада, Аляска, Чукотка), саамі — 50–100 тисяч (Норвегія, Швеція, Фінляндія, Росія), ненці — близько 45 тисяч, найбільший оленярський народ світу, чукчі — близько 16 тисяч.
Чому цифри в різних джерелах не збігаються
Розбіжність між «500 тисяч» і «мільйон» не є помилкою — вона походить із двох різних рішень, які кожне джерело ухвалює до підрахунку.
Перше: де проходить межа Арктики. BTN, ізотерма липня +10 °C, межа поширення багаторічної мерзлоти й адміністративні кордони північних регіонів дають різні території. Ширше окреслення включає, наприклад, значну частину Якутії та Північної Фінляндії й додає десятки тисяч людей.
Друге: хто вважається корінним. У Росії офіційний статус «корінних малочисельних народів Півночі» мають групи чисельністю до 50 тисяч осіб, що виключає, наприклад, якутів. У Канаді та Скандинавії критерії ґрунтуються на самоідентифікації.
Тому будь-яка цифра має сенс лише разом із визначенням, за яким її отримали. Ми наводимо оцінку Арктичної ради як найширше визнану в міжнародних документах.
| Народ | Чисельність | Основне розселення | Мовна сім'я |
|---|---|---|---|
| Інуїти | ≈ 180 000 | Гренландія, Канада, Аляска, Чукотка | Ескалеутська |
| Саамі | 50 000 – 100 000 | Норвегія, Швеція, Фінляндія, Кольський п-ів | Уральська, фіно-угорська гілка |
| Ненці | ≈ 45 000 | Ямал, Ненецький АО, Таймир | Уральська, самодійська гілка |
| Чукчі | ≈ 16 200 | Чукотський п-ів | Чукотсько-камчатська |
| Юпіки | ≈ 34 000 | Західна Аляска, Чукотка | Ескалеутська |
| Алеути | ≈ 15 000 | Алеутські острови, Аляска | Ескалеутська |
Історія: три хвилі, що змінили Північ
Заселення Арктики людиною відбулося тисячі років тому, і культури, які там склалися, є одними з найстійкіших адаптацій до екстремального клімату в історії людства. Проте останні чотири століття визначаються не адаптацією, а зовнішнім тиском.
Хутряна колонізація, XVI–XIX століття
Просування російських промисловиків на схід через Сибір і діяльність Компанії Гудзонової затоки в Північній Америці мали спільну економічну логіку: хутро. Наслідком стали ясак і данина, залежність від торгових факторій, а також завезені хвороби, від яких вимирали цілі громади, що не мали до них імунітету.
Асиміляційна політика, кінець XIX — середина XX століття
Тут держави діяли схоже по обидва боки полюса. У Канаді система резиденційних шкіл вилучала дітей із родин; Комісія правди і примирення Канади у підсумковому звіті 2015 року кваліфікувала цю політику як культурний геноцид. У Норвегії політика «норвегізації» десятиліттями забороняла саамську мову в школах; Комісія правди і примирення Норвегії подала звіт про наслідки цієї політики в червні 2023 року.
У Радянському Союзі колективізація перетворила оленярство на державні господарства, а система шкіл-інтернатів так само розривала передачу мови й навичок між поколіннями. Додалися примусові переселення «неперспективних» селищ.
Правове відновлення, від 1970-х
Останні півстоліття є періодом зворотного руху — повільного й нерівномірного, але задокументованого. Саме в цей час корінні народи Арктики здобули інституції, яких раніше не існувало.
| Рік | Подія |
|---|---|
| 1973 | Фінляндія створює Саамську делегацію, з 1996 року — Саамський парламент |
| 1979 | Гренландія отримує внутрішнє самоврядування від Данії |
| 1989 | Відкрито Саамський парламент Норвегії |
| 1993 | Відкрито Саамський парламент Швеції |
| 1996 | Оттавська декларація створює Арктичну раду зі статусом постійних учасників для організацій корінних народів |
| 1999 | 1 квітня створено територію Нунавут у Канаді, де інуїти становлять близько 85% населення |
| 2009 | Закон про самоврядування Гренландії; гренландська стає єдиною офіційною мовою |
| 2015 | Підсумковий звіт Комісії правди і примирення Канади щодо резиденційних шкіл |
| 2023 | Звіт Комісії правди і примирення Норвегії щодо політики норвегізації |
Постійні учасники Арктичної ради: рідкісний випадок у міжнародному праві
Статус постійного учасника, запроваджений Оттавською декларацією 1996 року, є однією з небагатьох конструкцій, де організації корінних народів сидять за одним столом із суверенними державами, а не виступають як спостерігачі.
Таких організацій шість:
- Inuit Circumpolar Council — інуїти чотирьох країн
- Saami Council — саамі Норвегії, Швеції, Фінляндії та Росії
- Aleut International Association — алеути Аляски та Росії
- Arctic Athabaskan Council — атабаскські народи Аляски й північної Канади
- Gwich'in Council International — ґвічин Аляски, Юкону й Північно-Західних територій
- RAIPON — Асоціація корінних нечисленних народів Півночі, Сибіру й Далекого Сходу Росії
Обсяг цих прав слід розуміти точно. Постійні учасники мають право повної участі в консультаціях і переговорах Ради, їх належить залучати до підготовки всіх рішень. Але права голосу вони не мають: рішення ухвалюють вісім держав консенсусом.
Призупинення політичного діалогу в Арктичній раді після лютого 2022 року вдарило по постійних учасниках сильніше, ніж по державах. Транскордонні народи — саамі та інуїти — мають громади по обидва боки закритих кордонів, і саме Рада була майданчиком, де ці зв'язки підтримувалися інституційно. Відновлення роботи шести робочих груп у другій половині 2024 року частково повернуло цей канал, але у відеоформаті й без політичного рівня.
Що загрожує цим спільнотам у 2020-х роках
Станом на 2026 рік основні загрози є переважно не політичними, а фізичними й економічними.
Танення мерзлоти руйнує будівлі, дороги й трубопроводи в селищах, побудованих на ґрунті, що вважався стабільним. Ремонт коштує дорого, а частину поселень доводиться переносити.
Зміна льодового режиму робить традиційні мисливські маршрути небезпечними: лід, що століттями тримав, стає ненадійним у ті самі місяці, і це питання не зручності, а виживання мисливців.
Промислове освоєння конкурує з оленярством за землю. Маршрути кочування перетинаються трубопроводами й дорогами, а пасовища вилучаються під інфраструктуру.
Мовна втрата триває попри інституційне визнання. Більшість арктичних мов класифікуються як такі, що перебувають під загрозою, і кількість носіїв, які володіють мовою від народження, скорочується швидше, ніж зростає кількість тих, хто вивчив її в школі.
Обмеження цих даних
Оцінки чисельності мають різну надійність за країнами. У Скандинавії та Канаді немає обов'язкового етнічного обліку, і чисельність саамів оцінюється непрямо — звідси діапазон від 50 до 100 тисяч. Російські дані походять із переписів, методика й повнота яких у північних регіонах критикувалися дослідниками. Дані по окремих народах наведені за різні роки й не є одномоментним зрізом.
Ця сторінка описує демографію та інституційну історію. Вона не оцінює політику держав щодо корінних народів і не є юридичною кваліфікацією подій, крім тих випадків, де така кваліфікація зафіксована в названому офіційному документі.
Часті питання
Скільки корінних народів живе в Арктиці?
Понад 40 етнічних груп. За оцінкою Арктичної ради, з приблизно 4 мільйонів мешканців регіону близько 500 тисяч належать до корінних народів; за ширшими методиками — до мільйона, або 9%.
Чи інуїти та ескімоси — це те саме?
«Ескімоси» — екзонім, тобто назва ззовні, і в Канаді та Гренландії вважається образливою. Самоназва — інуїти. На Алясці та Чукотці живуть також юпіки, які є окремим народом і до інуїтів не належать.
Чи мають корінні народи Арктики голос у міжнародних рішеннях?
Шість організацій мають статус постійних учасників Арктичної ради й сидять за одним столом із державами. Права вето вони не мають — рішення ухвалюють вісім держав консенсусом.
Якою мовою говорять у Гренландії?
Гренландська (калааліт-ут) є єдиною офіційною мовою з 2009 року, коли набув чинності Закон про самоврядування. Це рідкісний в Арктиці випадок, коли мова корінного народу є державною.
Джерела
- Арктична рада. Постійні учасники. Первинне джерело, офіційний сайт організації.
- Arctic Centre, Університет Лапландії. Indigenous Peoples. Академічна установа.
- Nordregio. Indigenous population in the Arctic. Дослідницький центр Ради міністрів Північних країн.
- Arctic Portal. Indigenous Peoples of the Russian Arctic. Довідковий портал.
- IWGIA. The Indigenous World 2024: Arctic Council. Міжнародна правозахисна організація, щорічний звіт.